Відмова від традиціоналізму і схвалення жорстких рольових моделей як наслідки уваги до когнітивно-поведінкових відмінностей між українцями і росіянами
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Вступ. Усвідомлення ментально-психологічних відмінностей між українцями і росіянами є важливим складником розвитку колективної свідомости українців під впливом російсько-української війни. Вивчення психологічного змісту оцінних ставлень українців до росіян дає змогу пояснити природу радикальних і асертивних колективних постав.
Мета дослідження полягає у висвітленні емпіричних показників і теоретичній інтерпретації психологічних рис диференціяції колись майже спільного, а тепер дедалі більш окремішнього українсько-російського символічного простору.
Методологія та наукові підходи. На основі когнітивно-психосемантичного підходу виявлено думку респондентів щодо схожости/несхожости українців і росіян. За результатами попередніх опитувань визначено п’ять когнітивних та поведінкових упереджень, за якими українці і росіяни здаються найменш відмінними. Ці ознаки використано під час опитування 1209 респондентів за всеукраїнською (на підконтрольних територіях) вибіркою. Загальний предмет опитування становив символічний зміст колективних уявлень українців про реалії сьогодення. За ознакою схожости/несхожости українців і росіян отримано змістові відповіді від 837 респондентів, яких поділено на три групи: адепти істотної схожости – 94 особи; адепти помірної схожости/несхожости – 258 осіб; адепти істотної несхожости – 485 осіб. Вирахувано кореляцію цього показника з рештою ознак анкети, значущу кореляцію зафіксовано за 29 ознаками. У просторі цих ознак здійснено єрархічний кластерний аналіз.
Результати. Утворилися шість кластерів, зміст яких відображає постави респондентів щодо сучасних політичних процесів: активно-патріотичні, традиційно-патріотичні, воєнно-патріотичні, історично-патріотичні, пацифістськи-претензійні та компромісно-поступливі (масковано проросійські). Увиразнилася специфіка оцінок, до яких схильні респонденти, які приділяють увагу когнітивно-поведінковим відмінностям між українцями і росіянами. По-перше, це відмова від традиціоналізму: вони меншого значення надають традиційно-стереотипним ознакам українського патріотизму. По-друге, це схвалення жорстких антирадянських та антиросійських рольових моделей: в уявленнях відносно більшу позитивну роль відіграють образи беззастережно проукраїнських діячів колишнього радянського і теперішнього воєнного часу.
Висновки. Оцінка когнітивно-поведінкових ознак схожости/несхожости українців і росіян дала змогу виявити структуру символічних уявлень українців про реалії політичного сьогодення та увиразнити уявлення проукраїнської більшости і проросійської меншости. Виявлено дві важливі тенденції зміни проукраїнських постав – відмову від традиціоналізму і схвалення жорстких рольових моделей. Урахування цих особливостей сприяє кращому розумінню настроїв українців в умовах російсько-української війни, виробленню способів регуляції колективної поведінки та соціяльно-психологічної адаптації. Перспективи досліджень полягають у вдосконаленні методики виявлення когнітивного змісту ставлень українців до росіян та їхньої динаміки в просторі українсько-російських відносин.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Biedarieva, S. (2024). Ambicoloniality and War: The Ukrainian-Russian Case. 10.1007/978-3-031-74077-0. (in English)
Dharani, B. (2024). Affirmative Action Alters Identity-Related Psychological Processes: A Phenomenological Study in South Africa. Journal of Social and Political Psychology, 12 (1), 89–107. https://doi.org/10.5964/jspp.11481 (in English)
Feklyunina, V. (2015). Soft power and identity: Russia, Ukraine and the ‘Russian world(s)’. European Journal of International Relations, 22 (4), 773–796. https://doi.org/10.1177/1354066115601200 (in English)
Gulevich, O., & Osin, E. (2025). How does identifying with one's nation predict support for wars? The role of secure national identification and national narcissism. Personality and Individual Differences, 235. https://doi.org/10.1016/j.paid.2024.112970 (in English)
Haas, I. J., Jones, C. R., & Fazio, R. H. (2019). Social Identity and the Use of Ideological Categorization in Political Evaluation. Journal of Social and Political Psychology, 7 (1), 335–353. https://doi.org/10.5964/jspp.v7i1.790 (in English)
Hadarics, M., Szabó, Z. P., & Kende, A. (2020). The Relationship Between Collective Narcissism and Group-Based Moral Exclusion: The Mediating Role of Intergroup Threat and Social Distance. Journal of Social and Political Psychology, 8 (2), 788–804. https://doi.org/10.5964/jspp.v8i2.1178 (in English)
Homer-Dixon, T., Maynard, J. L., Mildenberger, M., Milkoreit, M., Mock, S. J., Quilley, S., Schröder, T., & Thagard, P. (2013). A Complex Systems Approach to the Study of Ideology: Cognitive-Affective Structures and the Dynamics of Belief Systems. Journal of Social and Political Psychology, 1 (1), 337–363. https://doi.org/10.5964/jspp.v1i1.36 (in English)
Kindratets, O. M., Serhiienko, T. I. (2021). Osoblyvosti formuvannia identychnosti ukraintsiv v umovakh hibrydnoi viiny [Peculiarities of Ukrainians’ identity formation in the context of hybrid war]. Politykus, 1, 40–46. https://doi.org/10.24195/24149616.2021-1.6 (in Ukrainian)
Koliastruk, O., & Koliastruk, O. (2021). Identychnist ukraintsiv ta rosiian ta pohliad na susida [The identity of Ukrainians and Russians and the view on the neighbor]. Naukovi zapysky VDPU imeni Mykhaila Kotsiubynskoho, seriia: Istoriia, 38, 62–69. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-38-62-69 (in Ukrainian).
Krouwel, A., Kutiyski, Y., van Prooijen, J.-W., Martinsson, J., & Markstedt, E. (2017). Does Extreme Political Ideology Predict Conspiracy Beliefs, Economic Evaluations and Political Trust? Evidence From Sweden. Journal of Social and Political Psychology, 5 (2), 435–462. https://doi.org/10.5964/jspp.v5i2.745 (in English)
Kuko, S. (2023). Rosiiskyi chynnyk ukrainskoi identychnosti [The Russian factor in Ukrainian identity]. Politychni doslidzhennia, 2 (6), 162–177. https://doi.org/10.53317/2786-4774-2023-2-8 (in Ukrainian)
Obradović, S., & Draper, H. (2022). Dialogue With Difference: Meta-Representations in Political Dialogue and Their Role in Constructing the ‘Other’. Journal of Social and Political Psychology, 10 (1), 218–235. https://doi.org/10.5964/jspp.7529 (in English)
Tamilina, L. (2022). Chym my, ukraintsi, vidrizniaiemosia vid rosiian? Prahnennia do svobody, liberalnoi demokratii ta inkliuzyvnoho suspilstva iak osnovni markery ukrainsko-rosiiskoho rozryvu! [How are we, Ukrainians, different from Russians? The desire for freedom, liberal democracy, and an inclusive society as the main markers of the Ukrainian-Russian divide!]. Voks Ukraina, 24 Bereznia 2022. https://voxukraine.org/chym-my-ukrayintsi-vidriznyayemosya-vid-rosiyan-pragnennya-do-svobody-liberalnoyi-demokratiyi-ta-inklyuzyvnogo-suspilstva-yak-osnovni-markery-ukrayinsko-rosijskogo-rozryvu (in Ukrainian)
Vasiutynskyi, V. O. (2025). Otsinni uiavlennia ukrainskykh studentiv pro mentalnu vidstan mizh ukraintsiami i susidnimy narodamy [Estimated perceptions of Ukrainian students about the mental distance between Ukrainians and neighboring people]. Ukrainskiy psykholohichnyi zhurnal, 1 (23). https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).2 (in Ukrainian)